Типи ушкоджень хребта: диск, фасетковий суглоб і хребець
Протрузія диска проти грижі проти екструзії проти секвестрації, синдром фасеткових суглобів, переломи хребців і стеноз — анатомія, знахідки МРТ та варіанти лікування.
Ушкодження хребта поділяються на чотири широкі категорії — диск, фасетковий суглоб, хребець і нейрональний канал — і той самий висновок МРТ може використовувати термінологію, що клінічно означає зовсім різні речі. Пацієнти нерідко плутають протрузію диска з грижею або стеноз із грижею диска, оскільки ці терміни перетинаються в повсякденній мові, але є різними анатомічними одиницями з різними природними перебігами та методами лікування.
Цей посібник використовує стандартизовану номенклатуру, опубліковану Північноамериканським товариством хребта (NASS), Американським товариством нейрорадіології (ASNR) та Американським товариством радіології хребта (ASSR), щоб роз'яснити значення кожного терміна, його вигляд на МРТ та загальний вплив на лікування. Щоб дізнатися, як читати МРТ хребта самостійно, перейдіть до статті як читати МРТ хребта.
Протрузія диска
Протрузія диска визначається як поширення тканини диска за межі замикальних пластин хребця більш ніж на 25 відсотків окружності диска (більше 180 градусів). Широкопідставне поширення на 25–50 відсотків окружності називається широкопідставною протрузією; на 50–100 відсотків — дифузною протрузією. Протрузії зазвичай відображають дегенеративне захворювання диска, а не фокальну механічну подію. Зовнішні волокна фіброзного кільця (волокнистий «корпус» диска) залишаються цілими, а ядро диска не вийшло за нормальні межі.
На МРТ протрузія диска виглядає як рівна, симетрична або асиметрична зовнішня опуклість краю диска на аксіальних зображеннях. Оскільки протрузія охоплює велику дугу окружності диска, вона рідше стискає один нервовий корінець, ніж фокальна грижа або екструзія тієї самої висоти. Багато протрузій дисків є безсимптомними випадковими знахідками, особливо у дорослих старше 40 років, де дегенерація є нормальною частиною старіння.
Протрузія диска (грижа)
Протрузія диска — це фокальна грижа, при якій основа зміщеного матеріалу диска (виміряна біля краю диска) ширша за купол грижі в будь-якій площині. Простіше кажучи, матеріал диска, що вийшов назовні, звужується до кінця. Це відрізняє протрузію від екструзії (див. нижче). Протрузії описуються як фокальні, коли вони охоплюють менше 25 відсотків окружності диска, та як широкопідставні, коли охоплюють 25–50 відсотків.
На МРТ грижа-протрузія виглядає як фокальна опуклість на аксіальних T2-зважених зображеннях, часто з T2-гіпоінтенсивністю (темний сигнал), що відображає волокна фіброзного кільця, які ще утримують диск. Протрузії можуть стискати транзитний або вихідний нервовий корінець і спричиняти радикулярні симптоми — біль, оніміння або слабкість, що іррадіюють у ногу. Тріщина фіброзного кільця (раніше звана розривом кільця) — це радіальне порушення волокон фіброзного кільця, що часто супроводжує протрузії і виглядає як вогнищева T2-яскрава пляма на задньому краї диска — зона підвищеної інтенсивності (ЗПІ).
Екструзія диска
Екструзія диска — це грижа, при якій купол зміщеного матеріалу диска ширший за його основу принаймні в одній площині сканування — геометрія, зворотна до протрузії. Уявіть, що ви видавлюєте зубну пасту крізь вузький отвір: матеріал, що виходить, ширший за зазор, крізь який він пройшов. Це відбувається через розрив волокон фіброзного кільця та міграцію пульпозного ядра через дефект. Екструдований фрагмент залишається з'єднаним із материнським диском ніжкою з матеріалу диска.
На МРТ екструзія виглядає як вогнищева маса сигналу диска, що явно ширша за зазор у фіброзному кільці, крізь який вона вийшла. Екструзії можуть мігрувати вгору або вниз уздовж задньої поверхні тіла хребця, потенційно стискаючи нервові корінці або дуральний мішок на суміжних рівнях. Екструзії частіше спричиняють значні неврологічні симптоми, ніж протрузії. Огляд патологій, пов'язаних із диском, дивіться на нашій сторінці про грижу диска.
Секвестрація диска (вільний фрагмент)
Секвестрація — це найтяжча форма грижі диска. Екструдований фрагмент диска повністю втрачає зв'язок із материнським диском і стає вільним фрагментом у спинномозковому каналі або отворі. Оскільки фрагмент більше не кріпиться, він може мігрувати на значні відстані — догори, донизу або навіть дозаду — і виявлятися на МРТ далеко від рівня диска, де він утворився.
На МРТ секвестровані фрагменти часто демонструють T2-сигнал, відмінний від материнського диска, оскільки вони зневоднюються та резорбуються з часом. Парадоксально, але великі секвестровані фрагменти іноді спонтанно резорбуються внаслідок імуноопосередкованого фагоцитозу, тому деякі пацієнти з початково вираженим ішіасом суттєво покращуються протягом 6–12 тижнів консервативного лікування. При прогресуючих неврологічних дефіцитах або синдромі кінського хвоста хірургічне видалення є невідкладним.
Синдром фасеткових суглобів
Фасеткові суглоби (також звані зигапофізальними) — це парні синовіальні суглоби на задній поверхні хребта, що спрямовують рухи хребців і запобігають надмірній ротації та трансляції. Синдром фасеткових суглобів — це біль, що виникає внаслідок дегенеративних змін у цих суглобах: втрати суглобового хряща, субхондрального склерозу, утворення остеофітів на краях суглоба та звуження суглобової щілини. Фасеткова артропатія надзвичайно поширена з віком і є провідним джерелом аксіального болю в нижній частині спини.
На МРТ дегенерація фасеткових суглобів виглядає як T2-гіпоінтенсивність (темний сигнал) у суглобовій щілині, що відображає втрату хряща, остеофіти у вигляді низькосигнальних кісткових виступів на суглобових краях та T2-гіперінтенсивність (яскравий сигнал) у самому фасетковому суглобі за наявності синовіальної кісти або синовіту. Синовіальні кісти можуть поширюватися у латеральний кишеню або міжхребцевий отвір і стискати нервовий корінець, клінічно імітуючи грижу диска. Фасетковий біль зазвичай посилюється при розгинанні та бічному згинанні, на відміну від дискогенного болю, який посилюється при згинанні.
Переломи хребців (компресійний і вибуховий)
Переломи хребців класифікуються насамперед за ступенем ушкодження задньої стінки хребця. Компресійний перелом передбачає руйнування переднього тіла хребця під аксіальним навантаженням зі втратою передньої висоти; задня стінка залишається цілою. Компресійні переломи найчастіше виникають у остеопоротичній кістці і нерідко трапляються при мінімальній або нульовій травмі — достатньо кашлю або підйому зі стільця. На МРТ гострі компресійні переломи демонструють дифузну T2-гіперінтенсивність (набряк кісткового мозку) та знижений T1-сигнал (темний) ураженого хребця, що дозволяє відрізнити гострий перелом від хронічного.
Вибуховий перелом передбачає ушкодження обох кортикальних шарів хребця — переднього та заднього — з руйнуванням задньої стінки та можливим зміщенням кісткових фрагментів у спинномозковий канал. Вибухові переломи несуть ризик компресії спинного мозку або синдрому кінського хвоста і потребують невідкладної оцінки. На МРТ подрібнення задньої стінки та зміщені кісткові фрагменти, що звужують діаметр каналу, є ключовими відмінними ознаками від простого компресійного перелому. Компромісія спинномозкового каналу та неврологічний статус визначають вибір між хірургічною стабілізацією та консервативним веденням.
Стеноз (центральний, латерального кишені та форамінальний)
Стеноз хребта — це звуження нейрональних просторів, клінічні наслідки якого залежать від того, який простір звужений і які нервові структури стиснуті. Стеноз центрального каналу — це звуження центрального спинномозкового каналу, що містить дуральний мішок, спинний мозок (у шийному та грудному відділах) або кінський хвіст (у поперековому відділі). Тяжкий центральний стеноз спричиняє нейрогенну кульгавість — біль у ногах, важкість та слабкість, що посилюються при стоянні та ходьбі і зменшуються в положенні сидячи або при нахилі вперед.
Стеноз латерального кишені стискає транзитний нервовий корінець у його шляху від дурального мішка до отвору. У поперековому відділі хребта транзитний корінець на рівні L4–5 — це корінець L5; на рівні L5–S1 — корінець S1. Форамінальний стеноз стискає вихідний нервовий корінець у міжхребцевому отворі — вихідний корінець на рівні L4–5 є корінцем L4; на рівні L5–S1 — корінцем L5. Розрізнення того, який нерв стиснутий (транзитний чи вихідний), пояснює дерматомний характер симптомів та визначає хірургічне планування. Далеко-латеральні (екстрафорамінальні) грижі дисків можуть стискати вихідний корінець після того, як він цілком вийшов з отвору.
Основні висновки
- Протрузія: більше 25% окружності диска виходить за межі замикальної пластини — широка, часто дегенеративна та нерідко безсимптомна
- Протрузія: основа ширша за купол; волокна фіброзного кільця утримують диск — найпоширеніший тип фокальної грижі
- Екструзія: купол ширший за основу; фіброзне кільце розірвано — вища ймовірність компресії нерва та радикулярних симптомів
- Секвестрація: вільний фрагмент, відокремлений від материнського диска; може спонтанно резорбуватися, але здатний мігрувати та спричинити синдром кінського хвоста
- Синдром фасеткових суглобів спричиняє аксіальний біль, що посилюється при розгинанні; синовіальні кісти можуть імітувати грижу диска, стискаючи нервовий корінець
- Тип стенозу визначає, який нерв стиснутий: центральний канал (кінський хвіст), латеральний кишеня (транзитний корінець), отвір (вихідний корінець)
Часті запитання
Яка різниця між протрузією диска та грижею?
Протрузія диска поширюється на більше ніж 25 відсотків окружності диска при збережених зовнішніх волокнах фіброзного кільця. Грижа (протрузія або екструзія) є фокальною — менше 25 відсотків окружності — і передбачає зміщення матеріалу диска через пошкоджені або розтягнуті волокна фіброзного кільця. Грижі з більшою ймовірністю стискають конкретний нервовий корінець, оскільки концентрують матеріал диска на невеликій площі.
Що означає «широкопідставна» у висновку МРТ хребта?
Широкопідставна грижа охоплює 25–50 відсотків окружності диска. Вона займає проміжне положення між фокальною грижею (менше 25 відсотків) і дифузною протрузією (понад 50 відсотків). Широкопідставні грижі частіше спричиняють дифузний задній тиск на дуральний мішок, а не компресію одного нервового корінця, тому їхні симптоми можуть бути більш розлитими і менш радикулярними за характером.
Чи всі знахідки диска на МРТ потребують хірургії?
Ні. Більшість знахідок диска — включаючи протрузії, грижі й навіть деякі екструзії — лікуються консервативно: фізіотерапія, анальгетики та корекція активності. Дослідження показують, що більшість радикулярних болів від гриж дисків суттєво зменшуються протягом 6–12 тижнів без операції. Хірургія показана при прогресуючих неврологічних дефіцитах, синдромі кінського хвоста або коли консервативне лікування не дало результату після достатнього курсу.
Що таке тріщина фіброзного кільця і чи вона небезпечна?
Тріщина фіброзного кільця — це радіальне порушення волокон фіброзного кільця, зовнішньої волокнистої оболонки диска. На МРТ вона виглядає як зона підвищеної інтенсивності (ЗПІ): вогнищева T2-гіперінтенсивна пляма на задньому краї диска. Тріщина фіброзного кільця сама по собі не є небезпечною, однак являє собою структурну слабкість, що схиляє до майбутньої грижі. Вона також може бути джерелом дискогенного болю, якщо тріщина сягає больочутливих зовнішніх волокон фіброзного кільця, навіть без компресії нервового корінця.
Чим симптоми стенозу відрізняються від симптомів грижі диска?
Грижа диска зазвичай спричиняє гострий радикулярний біль в одній нозі з певним дерматомним поширенням, що посилюється при згинанні, кашлі або чханні, і часто швидко зменшується протягом тижнів. Стеноз (особливо стеноз центрального каналу) спричиняє нейрогенну кульгавість — двобічний біль у ногах, важкість та слабкість, що прогресивно посилюються при ходьбі або стоянні та зменшуються в положенні сидячи або при нахилі вперед (згинання поперекового відділу хребта відкриває канал). Симптоми стенозу зазвичай мають більш хронічний та поступовий початок.
Пов'язані статті
Розшифруйте свій висновок МРТ хребта, зрозумійте рівні дисків, зміни сигналу та поширені знахідки, пояснені простою мовою.
Дізнайтеся про природний процес загоєння гриж диска, показники резорбції та коли потрібне втручання.
Пов'язані стани
Готові аналізувати ваші зображення? Завантажте МРТ або рентген для ШІ-аналізу
Завантажте файли МРТ або рентгену у форматі DICOM для приватного ШІ-аналізу. 4 моделі аналізують незалежно — усі дані залишаються у вашому браузері.
Почати аналізМедичне застереження: Ця сторінка має виключно інформаційний та освітній характер. Вона не є медичною порадою, діагнозом чи лікуванням. ШІ-аналіз може містити помилки. Завжди консультуйтеся з кваліфікованим лікарем щодо медичних рішень. Повне застереження